Вівторок, 20.11.2018, 22:21
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт вчителя математики Дусмурадової Людмили Григорівни

Категорії розділу
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 19
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Методика » методика

математична компетентність
18.06.2014, 13:02

Математичні компетентності


 

Характер сучасного життя суспільства відзначається швидкими змінами, що вимагає вносити корективи в систему освіти. Теорія і практика навчання математики направлена на реалізацію стратегії Національної доктрини розвитку освіти щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти, положень Концепції загальної середньої освіти щодо переорієнтації навчально-виховного процесу на особистість дитини. В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя.


 

На думку сучасних педагогів, саме набуття цих життєво важливих компетентностей дає людині можливість орієнтуватисьув сучасному суспільстві, формує здатність особистості швидко реагувати на запити часу. Ідея компетентнісно - орієнтованої освіти – це одна з відповідей системи освіти на соціальне замовлення. Тому вже протягом чотирьох років працюю над проблемою «Формування ключових компетенцій учнів на основі використання методів активного навчання та виховання».


 

Вважаю, що математична освіта дійсно покликана зробити вагомий внесок у формування компетентностей випускника, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, які набуто завдяки активному навчанню. Такий тип навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Активність як риса особистості передбачає, що учень стає суб’єктом діяльності й керує своїм власним розвитком із урахуванням загальнолюдських цінностей, вимог суспільства. Стан активності виявляється в психологічному настрої діяльності учня: зосередженості, уваги, розумових процесів, в інтересі до самостійної діяльності, особистісної ініціативи.


 

Використання активних форм і методів навчання безперечно мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії.


 

Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти, як вчитель.


 

Найкращий вчитель той, хто все обміркував, організував, передбачив так, що його роль на уроці непомітна, а учні творчо працюють, опановуючи новий матеріал. Тому перед будь-яким уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків і роздумів. Учні мають усвідомлювати, що в майбутньому вони братимуть безпосередню участь у вдосконаленні науки і виробництва , діятимуть самостійно, а не за підказкою. Адже не можна жити за готовими рецептами.


 

Мрію, щоб мої учні зацікавлено працювали, знали і любили мій предмет, тому моє основне завдання - передати своє захоплення предметом їм. Мені потрібно потурбуватися про те, щоб на уроках кожен учень працював активно й зацікавлено. Це і використовую як відправну точку для виникнення й розвитку допитливості, глибокої пізнавальної активності. Вважаю, що це особливо важливо в підлітковому віці, коли ще визначається схильність дітей до того чи іншого предмету. Саме в цей період і намагаюся розкрити привабливі сторони математики.


 

За час роботи в школі я зібрала використовую їх на уроках значну кількість історико-математичних відомостей, пов’язаних із вивченням шкільного курсу математики, цікавих задач, задач на кмітливість, старовинних задач, різних математичних «чудес».


 

Коли діти з початкової школи приходять до мене у 5 клас, намагаюся не наводити нудьгу «сухим» викладанням «сухих» параграфів підручника, а пробую ненав’язливо закохати в математику. Переді мною діти, і я граюся разом з ними. Мотив гри сприяє створенню додаткових умов для активної розумової діяльності учнів, підвищує концентрацію уваги, наполегливість, працездатність, створює додаткові умови для виникнення відчуття успіху, задоволення, почуття колективізму. Мій обов’язок – продумати всі нюанси цієї гри.


 

Навчаю дітей не боятися помилок. Розумні люди тому й розумні, що прийшли до мудрості через свої помилки і поразки. Навчаю робити висновки, узагальнювати, прищеплюю потрібні для роботи навички, пускаю їхню думку в рух. І тих, що програли, в нас немає. (Прийом «Похвались сусідом»).


 

Проведення рольових ігор дає можливість учню визначати свою роль і діяти відповідно. (Результативність: формування комунікативної, соціальної, рольової компетенції).


 

Використання ділових ігор у старших класах дозволяє наблизити учасників до реальних життєвих ситуацій через моделювання їх під час ділової гри та знаходження більш оптимального розв’язку проблеми, закладеної в сюжеті гри. Такі ігри закріплюють теоретичні знання, розвивають творчість, формують функціональні вміння, вчать ділового спілкування, їх використання значно полегшує перенесення вмінь та навичок, сформованих під час навчання, на конкретні види діяльності. (Результативність: формування іформаційної, пізнавальної, самоосвітньої, практичної компетенції).


 

Важливий підхід в активізації діяльності учнів на уроці криється в естетичному, живому оформленні уроку. В мене – це і застосування поетичного слова на уроці, і побудова уроку у вигляді подорожі (до країн Вообразілії, Фантазії, Знань), казки і використання народних звичаїв та обрядів (Математичні вечорниці, Козацькі забави), народних прислів’їв, елементів історизму. (Прийом «Фантастична добавка», «Ялинка асоціацій»). Це передбачає активне спілкування учнів, стимулювання і заохочення будь-яких їхніх творчих проявів, обговорення ситуацій, що спонукає учнів до критичного ставлення до повідомлень. (Результативність: формування інформаційної компетенції, компетентності самоосвіти і саморозвитку).


 

Оскільки нові знання не накладаються, а виростають із попередніх, то перш за все поновлюю в пам’яті учнів опорні знання. Роблю це за допомогою підбору відповідного матеріалу: експрес-опитування, тестування, прийом «оживлення» (наприклад: квадрат. Хто я? Який? Чого боюсь? Про що мрію?), прийом «довільна приставка» (наприклад: АНТИпаралелограм – властивості, які не належать йому). Таке оживлення в пам’яті знань учнів є необхідним для активного сприйняття нового. Це сприйняття буде позитивним, раніше вивчене стане базисом, основою для засвоєння нового, бо нове є логічним розвитком і продовженням раніше вивченого.


 

У курсі математики V- VІ класів багато серйозних правил і визначень. Як домогтися від 11-річної дитини зацікавленості, захопленого вивчення цих правил? В цьому мені допомагають елементи змагання на уроках.(під час перевірки домашнього завдання, усного рахунку та фронтального опитування). У процесі змагання в учнів розвиваються зібраність та увага, звичка мислити самостійно, вони прикладають максимум зусиль, аби не підвести товаришів. Вони вчаться переборювати труднощі, виховують у собі наполегливість, прагнення до досліджень. (Результативність: формування соціально-особистісної, комунікативної, і практичної компетенцій) Скарбницею людського духу є мова народу. Завдяки мові людині стають доступними найрізноманітніші джерела, що живлять емоційну, інтелектуальну та вольову сферу духовного життя. Тому важливим моментом у вихованні культури мислення учнів є розвиток їх мови, що є необхідною умовою успішного формування життєвих компетенцій.


 

Вважаю, що дітей обов’язково потрібно навчити відповідати на запитання ставити їх один одному. Провожу цю роботу в усіх класах. Учням пропоную скласти кілька запитань за матеріалом домашньої роботи (Прийом «Доцільне запитання»). Поступово заохочую їх ставити питання, які починаються словами: «Чому?», «Чи можна?», «Як?», «Що треба, щоб…», «Чи залежить…».(Чому прямокутник так назвали? Що треба, щоб прямокутник став квадратом? Чому невеличкі будинки будують квадратними? Чому дах трикутний, а не прямокутний? Чи згодні ви?) (Результативність: формування пізнавальної, інформаційної компетенцій).


 

Складання запитань у такій формі і пошук відповідей на них розвивають в учнів бачення проблемних задач в математичному тексті й одночасно закріплюють знання формул, властивостей, змушують аналізувати запропоновані в запитанні факти, будувати гіпотези, підбирати правила, робити правильні висновки.


 

Широкі можливості активізації роботи учнів на різних етапах і рівнях дає робота з підручником і додатковою літературою. Створюю ситуації, даю завдання, при яких учні повинні самостійно працювати з підручником, вибираючи інформацію з декількох розділів, тем тощо. Здібний учень пояснює частину нового матеріалу своїм однокласникам (прийом «Навчаючи-вчуся») (Результативність: формування пізнавальної, інформаційної компетенцій).


 

Великого значення в активізації пізнавальної діяльності учнів надаю усним вправам, не тільки на усний рахунок у традиційному розумінні, а й зі змістовними задачами, які потребують не розрахунків, а розмірковувань, елементів дослідження і добре знання теорії.


 

У своїй практиці люблю використовую питання та завдання з завуальованими помилками. Вважаю, що такі вправи завжди приводять до зростання активності учнів та уроці (прийоми «Навмисна помилка», «Еврика»), адже знайти “каверзну” помилку буває іноді важче, ніж самому розв’язати задачу, а це формує у школярів критичний напрямок мислення. (Результативність: формування соціально-особистісної і практичної компетенцій).


 

Формування позитивної установки на урок у результаті розумно запланованої мети та мотиваційної діяльності відіграє неабияку роль. Тому на своїх уроках вважаю за потрібне формувати в учнів відповідну мотивацію. Якщо не робити цього, то стає цілком реальною небезпека, про яку говорив В.О.Сухомлинський: «Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо нема в учня бажання вчитися.»


 

Я намагаюся стисло і чітко пояснити учням самоцінність даного матеріалу, який дасть їм нові знання про світ, суспільство, людину, збагнути актуальність даної проблеми і важливість даного матеріалу в системі знань. Часто у школярів виникає думка, що прикладні задачі потрібні в житті, а всі інші – ні. Щоб в учнів не створювались такі помилкові уявлення, використовую будь-яку можливість, щоб показувати і переконувати їх, що майже кожна абстрактна задача може бути математичною моделлю деякої прикладної задачі (прийоми для підсумку уроку «складання золотих правил уроку», «остання крапка»).


 

Використовую ситуації, що носять мотиваційний характер відносно необхідності володіння інформаційними компетенціями й інформаційною культурою, а також намагаюсь вчити учнів на основі задач піднімати актуальні проблеми життя (наприклад, екологічні). Пов’язую матеріал із очевидними явищами життя. Пропоную їх вирішити в парах та групах із взаємоперевірками, листами самоконтролю.


 

Особливо ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів є проблемний підхід до навчання, який сприяє інтелектуальному розвитку учнів і водночас формує їхній світогляд, моральні, емоційні риси особистості. Підбираю завдання, в яких відсутнє єдине правильне рішення, і потребують самостійного визначення й прийняття стратегічних, тактичних рішень: як виконати поставлене об’ємне завдання, яким шляхом краще йти, щоб досягти успіху, який шлях найбільш раціональний тощо (застосовую прийоми «емоційне поглажування», «втручання для надійних», «холодний душ для впевнених»).


 

Вважаю одним із кращих шляхів формування та розвитку життєвих компетенцій учнів проектну методику, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку, тому використовую проектно-технологічну діяльність учнів як на уроках, так і на позакласних заходах. (Результативність: формування соціально–особистісної, практичної компетенцій, самоосвіти і саморозвитку).


 

Використовуючи активні методи навчання, переконалась, що учні краще стали аналізувати, співставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці, набули комунікативних навичок. Зростає інтерес учнів до знань, зростає самоповага. Тому впевнена – за активними методами навчання – майбутнє. Постійне впровадження їх у практику роботи активізує і підвищує ефективність процесу навчання робить його значущим, орієнтованим на особистість учня.


 

Щорічне опитування учнів показує, що в дітей значно зростає пізнавальний інтерес до предмета «математика».


 


 


 


 

Вчені вивели формулу компетентності, яку ми вчителі що творчо працюють і цікавляться трансформаційними процесами в сучасному суспільстві повинні взяти за основу.


 

 Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.


 

 За мету своєї діяльності маю розвиток різних груп компетентностей у школярів, а саме:


 

 Соціальна компетентність–залучаю дітей до проведення нестандартних

 уроків : уроків – подорожей, уроків – телепередач,

 ігор, конференцій;

 стимулюю ініціативних дітей: проведення дис-

 путів;

 постійно ведемо природоохоронну, краєзнавчу,

 туристську роботу.


 

 Полікультурна компетентність – проводимо дидактичні ігри;

 на уроках під час вивчення країн світу

 використовую досягнення культури країн

 (демонструю фото музеїв, національних т

 костюмів, архітектурних пам’яток, звичаїв) ;

 використовую випереджувальні завдання;

 здійснюємо екскурсії до краєзнавчого музею, до

 місцевої метеостанції;

 стимулюю учнів до опрацювання питань

 полі культурного характеру в періодиці.


 

 Комунікативна компетентність - використовую загадки, вірші;

 на уроках учні самі складають візитку –

 презентацію країни при цьому

 використовують елементи національного

 вбрання представника країни, що вивчається

 називають грошову одиницю, мову,

 демонструють писемні знаки держави;

 проводжу нестандартні уроки, які передбачають

 активне спілкування учнів(конференція ,

 брейн – ринг,);


 


 

+1  

2 Добрознай Інна Станіславівна   (06.06.2011 20:47)

Інформаційні компетентності - використовую завдання, пов’язані з

 аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків;

 консультую учнів щодо підготовки, проведення

 та обробки матеріалів ;


 

 залучаю школярів до краєзнавчої роботи

 (збір фотоматеріалу, інформаційних даних),

 які необхідні для успішної участі в МАНі,

 конкурсі «Краса і біль»;

 стимулюю роботу з різними джерелами

 інформації ( підручник, довідники, карти

 наукові журнали);

 консультую учнів(як працювати з підручником,

 картою, легендою, нагадую плани

 характеристик географічних об’єктів);

 формую вміння школярів скласти план, схеми,

 ПСС, синквейн , робити висновки та

 узагальнення, робити рецензії.


 

 Компетентність самоосвіти та саморозвитку – формую і розвиваю інтерес до

 предмета;

 виготовляю картки для обдарованих і для дітей

 з особливими потребами;

 залучаю учнів до самостійного опрацювання

 літератури з написанням рефератів,повідомлень;

 розвиваю уміння працювати з текстом, картою;

 залучаю дітей до складання планів, питань,

 структурно – логічних схем, таблиць;

 здійснюю обов’язків зворотній зв'язок в процесі

 самоосвіти через проведення бесід, тестів

 вікторин, проектів, презентацій.


 

 Компетентність продуктивної творчої діяльності – навчаю учнів розв’язувати

 проблеми в індивідуальній діяльності та в

 групах;

 заохочую ініціативу учнів;

 залучаю школярів до складання ребусів, віршів,

 реклам синквейнів, прогнозування явищ в

 географічній оболонці, виготовлення

 саморобного озера, вулкана, болота,

 природної зони, гори, моря;

 залучаю учнів до підготовки і проведення

 предметного тижня, екологічної агітбригади,

 виступу у місцевій газеті з висвітленням певних

 питань;

 обов’язково заохочую творчу діяльність.


 


 

+1  

3 Добрознай Інна Станіславівна   (06.06.2011 20:47)

Формування компонентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та техноло-

 гій навчання.

 У своїй діяльності я використовую активні методи навчання, які допомагають мені у формуванні перелічених раніше компетентностей .

 Я розділяю думку вчених – педагогів, які підкреслюють, що активним методам навчання притаманна чітка пізнавальна діяльність учнів, тісний взаємозв’язок теорії з практикою, оволодіння діалектичним методом аналізу та розв’язку складних проблем, розвинена атмосфера співпраці та партнерства, розвиток необхідних навичок спілкування.


 

 У своїй практиці я використовую такі активні методи навчання:


 

 1.Аналіз конкретних ситуацій;

 2.Мозкова атака;

 3.Ігри;

 4.Картинна галерея;

 5.Незакінчені речення;

 6.Метод помилок;

 7.Метод рефлексії;

 8.Метод самоорганізації;

 9. Асоціативний;

 10.Акваріум;

 11.Метод проектів;

 12.Сенкан;

 13.ПСС.


 

 Щоб учні відчували себе комфортно і хотіли творити я застосовую принципи сугестопедагогічного навчання, тобто розпочинаю урок такими словами, які є підтримкою і налаштуванням на творчість та активність:

 1.Посміхніться вчителеві, однокласникам.

 2.Гарний настрій і володіння собою допоможуть вам бути активними на уроці.

 3.Будьте уважними й доброзичливими.

 4.Не бійтеся помилитися, продемонструвати свої знання, уміння, пам'ять, увагу.

 5.Робіть самостійно висновки.

 6.Я бажаю всім вам успіхів.


 

 Зупинюсь на методі – аналіз конкретних ситуацій(АКС).

 Він полягає в тому, що в навчальному процесі я створюю проблемні ситуації. Від учнів вимагається глибокий аналіз ситуації та прийняття відповідного рішення. Цінність цього методу в тому, що у процесі розв’язання конкретної ситуації, учні використовують свій досвід, застосовують аналіз, не тільки здобувають потрібні знання, а й навчаються використовувати їх на практиці.

 Залежно від дидактичних завдань та особливостей змісту матеріалу в навчальному процесі можуть знайти застосування різноманітні види ситуацій.


 

Категорія: методика | Додав: Людмила
Переглядів: 1074 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту